Э-эй, свежаки! Чуваки, слушайте мою историю! Такая вот история про закладки, толкачей и хардкорный кайф от МДМА. Откиньтесь на задницы и слушайте внимательно! Уберите это гребаное плойку и включайте мозги, это будет жирный рассказ!
Однажды я услышал, как мой парень рассказывал о марцефале, новом слове в мире струны. Так почему бы не попробовать? Я решил поковыряться в этом говне и узнать, что тут кайфового. Начал рыскать по своему району в поисках толкача, который продаст мне этот порошок. И вот, блять, я нашел малака, который был реальным профи.
Я встретил его на площади, он прикрыл меня и выложил эту дрянь на своей руке. Я протянул к нему бабло и он дал мне пакетик. Мои руки дрожали от предвкушения, не могу описать, какой я был беспощадным психом на тот момент. Вечеринка только начиналась, и я знал, что скоро будет взрывной салют от моей души!
Я убежал от толкача и побежал прочь, чтобы никто не видел меня с этой дрянью. Мои ноги двигались сами по себе, меня понесло, и я оказался на помойке, где обычно валяются какие-то нищеброды и наркоманы. Это было место, где я хотел попробовать этот порошок, чтобы никто не мог меня найти.
Я нашел разбитую шляпу и сделал из нее пырялку. Моя рука дрожала, я ждал этого момента всю свою жизнь. Наконец я закладываю порошок в иглу и набираю его в себя. Холодный пот выступает на моем лбу, мой пульс учащается, я чувствую, как волны эйфории начинают захлестывать меня.
Это был пиздец! Я почувствовался на вершине мира, я стал богом этого безумного места. Мне хотелось кричать и смеяться одновременно, моя жизнь стала яркой и насыщенной. Я бродил по этим помойкам, чувствуя себя королем наркоманов, посвятившим свою жизнь МДМА.
То были ночи безудержного кайфа. Я сходил с ума, испытывая все новые и новые ощущения, ядовитый туман обгонял реальность. Я не знал, где прямо или наоборот, но мне было все равно, потому что я был свободен и счастлив.
«Только должен предупредить, что это был опасный путь. Но сейчас я здесь, чтобы вас предостеречь. Мой кайф стал моим ночным кошмаром».Так что, парни, это была моя история о том, как я купила МДМА и ходила по помойкам обгашенная. Я не говорю, что это был прекрасный опыт, потому что это был ужасный выбор. Но, блять, у меня есть выбор, и я выбираю быть настоящим рэпером, а не наркоманом.
«Не бойтесь говорить правду, парни. Никогда не сдавайтесь». Наслаждайтесь жизнью, будьте счастливыми и делайте вещи, которые вам действительно важны. Я вырвался из этой жопы, и вы тоже можете! Не забывайте об этом!
Прятки в торговом центре: купил МДМА, расклад на максимум!
Эй, ребятки! Накатило у меня рассказать вам про нашу ночную приключуху в торговом центре. Ну вы понимаете, так, простенький вечер, и мы с пацанами решили поразвлечься на полную катушку. Взяли с собой закладки МДМА, чтобы было весело-понеслась феерично!
Собираемся на встречу и летим в торговый центр, чтобы разнообразить нашу рутину. Чувствуется тяга к незаконным приключениям в воздухе. Кружим по этим царственным залам, как наши предки по джунглям! Вот вход в "Эльдорадо" – самое то! Внутри мигают дисплеи, по полу мелькают люди всяких сортов и… о, амфа! Это просто чудо!
Подошли к охраннику, пять, мы с ним на одной волне, он знает нас по виду, а приятель подмигивает ему и молвит: "Вали погуляем чутка?" У нас все по плану, и охранник не против нашей сумасшедшей тропы. Он нас подпустил внутрь, а сам пошел попить чайку. Ну, господа, начало подвига расставлено, игра приступает!
Сразу пикируем в эту крутую атриумную зону. Огни, звуки, фонтаны – просто психоделическая пьеса! Зачем тут дурь или сырой? Мы ведь не такие. Нам достаточно МДМА, самокрутки и море ржача. Да, детишки, наши юные головы уже весьма богаты развлечениями.
Поднимаемся на второй этаж, там тише, но и возможностей больше. Видим пустующую комнату – прям идеально для наших пряток! Оружаемся радаром, выбираем кто будет искать, кто прятаться, и как нам обмануть камеры охранной системы. Чтобы у нас все было "на пять копеек"! Сундук под подушкой у нас уже заготовлен, ребята!
Намазали все лица особым спреем, чтобы быть незаметными для камер, и начали играть. МДМА стало нашим манящим топливом, и мы превратились в настоящих тигров! Не слышно легкий шум, тихие звуки западной попсы – мы будто на другой планете!
| Команда искалащих: | Роль: Ответственный за охрану радара от нашего противника. |
| Саша Гонор | Стал главным опасным маньяком-искателем, просто ужас какой-то! |
| Коля Муравей | Решил прятаться под витриной в одном из бутиков. Тихий, но хитрый! |
| Команда прятащихся: | Роль: Скрыться от искащих, но остаться в пределах радара. |
| Вася Крыса | Загадался в самом темном углу, где даже мы его не сразу нашли. |
| Петя Бардак | Пытался спрятаться в одном из туалетов, но из-за камеры слишком рискованно. Пришлось поторговаться и найти другое место. |
Так мы и драили наше приключение в торговом центре. Каждая игра была более захватывающей, чем предыдущая. Мы нашли такие укромные уголки, что думали, что обнаружат нас только на следующий день, когда придет уборщик. Но пока никто нас не нашел.
А вы знаете, что самое классное? Когда нашел искалщик, мы немного насолили ему душу, сразивши его в торговом центре! Да, наши прятки превратились в полноценное выживание, где каждый из нас стал героем этого сумасшедшего реалити-шоу!
Только вот не советую вам повторять такие сумасшедшие подвиги. Наше приключение в торговом центре было незаконным и очень опасным. Хотя МДМА дала нам незабываемые ощущения, но мы осознали, что в таких безумных играх нужно быть осторожными.
Надеюсь, что мой рассказ придал вам немного позитива, а может быть и заставил задуматься о смысле таких рискованных приключений. Помните, что реальная жизнь – это самая главная игра, и мы должны оставаться в рамках закона, чтобы не испортить всю жизнь себе и своим близким.
Ярокий вечір, як заскочив на закладки по Большій Васильківській. Місце було запрошливе, анаша лежала на поверхні, мов тоненький снігокатанка, що гріла мої душу та мозок. Її радості неможливо зіміряти, лише довіршувати. Цілий день чекав на цю хвилю, на цей кайф, коли мій організм знову схоплюватиме бурхливий танець з прекрасною МДМА.
Усе почалося, коли я дізнався про нову партію, яка з'явилася у нашому місті. Звістка про цю чудову речовину розлетілася швидше, ніж шмыгання твого дідька по вулиці. І ось, я вже добрався до останнього моменту: мій телефон дзвонить, іниціатором виклику є мій довірений шиз із прізвищем «Тріпер». Цей тупий сукин син вміє затрахати не на жарт!
— Ей, бруднюча, встиг биш сюди, забирай свою прописку та теревенько в машинку! — кричу я, бачачи, як він підкрадається до мене. У себе в кишені, він носить бабине серце, але молодець — робить свою справу!
Мій вірний піде на все, аби я почувався на правильній хвилі. Він підходить з похмурим виглядом, з перших слів видно, що його хтось може виллє.
— Чувак, я за тобою стежив, і підкоривши весь місцевий кафе «Табуретка», я рванувся сюди. У мене для тебе є крута покупка, на яку ти ніколи не відмовишся.
Мої очі закатилися, я знаю, що це буде знову чудове пригода. В моїй голові вже формується план, як ми з Тріпером влаштуємо охоту за пасхальними яйцями на кладовищі. Я знаю, це звучить макабрічно, але що справиш — життя наркомана не таке просте.
Слідуючого дня ми встигаємо всі підготуватися до охоти. Всі радісні, як діти з магазину з цукерками. Дехто готується на більш серйозному рівні, підтягуються і все таке. Ми виправдовуємось перед родиною, що на навчанні, але насправді знаходимося в іншому світі, і нам там кайфово!
Згідно плану, о 12 годині по обіді ми збираємося на кладовищі, де знаходиться наше таємне сховище. З кишень я достаю біле — героїн, щоб надати собі та членам команди більше енергії та витримки на охоту. Справжні наркомани знають, що героїн підносить тебе додому, а МДМА робить тебе власністю вечірки. Всі взяли чпокнутись, і тільки я ще позволяю собі одну пыряться, адже ніщо не заборонено.
Кладовище, на яке ми попадаємо, виглядає вражаюче. Старі та гіллясті дерева, під якими зненацька може виповзти зла душа. Це як незнайомці в твоїх звичних розмовах — ти навіть не помічаєш, як вона вже на тебе наступила. Ще одна пыряться, і вже маю перед собою пейзаж, який зазвучує красивими пастельними кольорами, коли скінчиться особлива священна мить, що відбувається на наших очах.
Охоту ми виконуємо, як справжні професіонали. Нам вдається знайти кілька пасхальних яєць, які ніхто не знайшов за десятиліття. Ми радіємо, як діти, отримуючи свої перші подарунки на свято.
Усе було добре, але, якщо чесно, я починаю підозрювати одного з наших членів команди. Ймовірно, хтось з них на измене. Мої думки мотаються, мов чумацький багажник, але я не готовий відчепити. Я підстриг свої довгі волосся, адже готую нову дозу МДМА, і кожен моє космічний стрижка дає мені енергію та силу.
Усі крадуться, як бандити, але я відчуваю, що це не останній поворот. Я підкрадаюся до потенційного ватажка нашої опозиції, і вимовляю ті слова, що зневірять або сповнять його довірою.
— Слухай, мій друг, я знаю, що ти на стороні світла, але я все-таки прошу вірити мені. Ми тримаємо всю нашу команду під контролем, як справжній дідусь в пансіонаті, та не дамо комусь зіпсувати нашу пригоду. Довіряй, але перевіряй.
Той погляд, що він на мене викинув, пройде в історію. Я бачу, що він згоден, але його шрами він не забуде. Однак це кешуй-ся!, ми все одно шмигаємо вперед. Нічогісінько не зупинить нас!
На другому плані знаходиться наша більшість — ми, що віримо, що наша операція вдасться, йдемо вперед і залишаємо позаду все підозри та страхи.
Героїн б'є, але МДМА робить моє тіло вічно молодим. Поєднання цих двох речовин фіксує мене на сторінці історії, де я — репера наркомана, що звивається в психоделічних танцях під свою музику.
Так, кайфувати від охоти за пасхальними яйцями на кладовищі може тільки здоровий наркоман. Відчуваєш, як кригає страх в твоєму серці, але він не знаходить виходу, бо тіло вже закручується в пастку насолоди. Все важить, але твій дух вільний.
Роздумуючи про вчинене, я зізнаюся, що наші кроки були дорогими. Але формальності, чи не так? Життя наркомана — це прожити на повну катушку, поки світ не повернеться з довгого сну.
Cвіт, дивись на нас! Ми наркомани репери, що пожираємо ночі та якнайгучніше скандуємо наші тексті — і це наша вічна доля. Її не змінити, не варто нам і шукати виправдання.
Ми випливаємо на світло, втікаємо від проблем нашого суспільства, але виростаємо дітьми нашої революції. Бо ми — воплоти змін та відмова від банального світу, де кожна мить каже тобі, що ти не можеш усе змінити. Але ми можемо і ми самі знаємо це.
Ми — репери наркомани, не зобов'язані нікому пояснювати наш світ. Ми пишемо свою музику, танцюємо на своїх закладках та шмыгаємо на своїх хвилях. І це дуже прекрасно!
А тепер, залунати з кайфу, і прощатися з тобою. Життя занадто коротке, щоб пропускати моменти, коли можна забути про все і відірватися на повну програму. Кажу це, не затримуючись — і втікаю у своє місце, де наша гордість репера наркомана переливається через краєвиди нашого хижого світу.
Всього тобі найкращого у твоєму польоті. Ми розуміємо одне одного, і це надає моїм словам сили та шкідливість. Смійся з нього, але не пішов усякий вагабунд, якого не варто взяти на серйозно. Ми всі дзвінко сміємось, але ніхто не розуміє, що наш сміх — це наша зброя, що звучить найгучніше в цій всій музиці.
Це ми, репери наркомани, не передаються перевіркам. Ми знаємо всі секрети, кожна наша закладка розповідає т
